Теоретичні й практичні аспекти застосування Кодексу адміністративного судочинства України крізь призму 20-річного функціонування адміністративного судочинства в Україні; пошук шляхів подолання процесуальних викликів адмінсудочинства, зокрема в умовах повномасштабної війни рф проти України; забезпечення сталості та єдності судової практики; імплементація міжнародних правових стандартів для вдосконалення адміністративного судочинства в Україні –обговоренню цих тем присвячена VIII Міжнародна науково-практична конференція «Адміністративна юстиція в Україні: проблеми теорії та практики. 20-річчя ухвалення Кодексу адміністративного судочинства України: досвід і перспективи адміністративної юстиції щодо забезпечення захисту прав і свобод особи в демократичному суспільстві», яка відбувається 3–4 липня 2025 року.

Конференцію організував Верховний Суд за підтримки проєктів Ради Європи «Посилення соціального виміру в Україні», «Підтримка України у впровадженні стандартів Ради Європи щодо судової влади», «Удосконалення судових та позасудових засобів захисту прав осiб, постраждалих від війни в Україні», що впроваджуються на виконання Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023–2026 роки спільно з проєктом «Підтримка Верховного Суду та вищих судів у реалізації судової реформи та забезпеченні доступу до правосуддя в умовах війни» Програми підтримки ОБСЄ для України, проєктом ЄС «Право-Justice» та Німецьким фондом міжнародного правового співробітництва.

Відкриваючи конференцію, голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович подякував учасникам – представникам суддівського корпусу, виконавчої та законодавчої влади, міжнародним експертам з Німеччини, Польщі, Латвії, Литви, Естонії, Чехії, Фінляндії, суддям ЄСПЛ, науковцям – за співпрацю та участь у заході. «Ми повинні робити все можливе, щоб демократія і верховенство права були непорушними константами української держави», – наголосив голова КАС ВС.

Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак привітав учасників заходу від імені Офісу РЄ в Україні та зауважив про роль Європейської соціальної хартії у вирішенні складних питань у сфері соціального захисту, на яку часто посилаються українські судді як на первинне джерело права у своїй судовій практиці.  Водночас, за його словами, важливо, щоб судді знали практику Європейського комітету соціальних прав та застосовували її в національній судовій практиці. Це посилить обґрунтування рішень та забезпечить їх відповідність європейським стандартам у сфері захисту соціальних та економічних прав, до яких Україна активно наближає своє законодавство.

Також Мачей Янчак запевнив, що Рада Європи не просто висловлює свою підтримку Україні, а вживає активних заходів у відповідь на виклики війни, доводячи, що стандарти поваги до прав людини та її гідності завжди в пріоритеті. Прикладом відданості Ради Європи в підтримці України, наголосив Голова Офісу РЄ в Україні, є символічна історична подія – підписання між Україною та Радою Європи Угоди про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії росії проти України.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук акцентував, що за 20 років функціонування адміністративна юстиція України довела свою нагальність, необхідність і спроможність у захисті прав людини. «Цей шлях був непростим і наповненим реформами й законодавчими змінами. Законодавець продовжує співпрацювати з адміністративною юстицією, ухвалюючи законодавчі акти та засвідчуючи готовність і надалі напрацьовувати необхідні правотворчі й законотворчі механізми», – зауважив Голова Верховної Ради України.

Він поінформував, що лише за останній час Верховна Рада України ухвалила низку законодавчих актів, які впливають на діяльність судів адміністративної юрисдикції. Зокрема, на початку цього року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення ухвалення та проголошення судових рішень», що є кроком до забезпечення дотримання всіх стандартів відправлення правосуддя.

Водночас, як наголосив Руслан Стефанчук, важливим лишається питання виконання судових рішень, що є найкращим показником дієвості судової системи. Саме тому парламент ухвалив Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», яким, у тому числі, розширено повноваження адміністративних судів під час здійснення контролю за виконанням судових рішень.

Зазначив Голова Верховної Ради України і про роботу над законопроєктом № 11170-д, який спрямований на вдосконалення розгляду справ незначної складності щодо пенсійних та інших соціальних виплат, а також типових адміністративних справ і має на меті зменшення навантаження на адміністративні суди. Також він звернув увагу на законодавчі ініціативи щодо заповнення вакансій в адміністративних судах. «Такі ініціативи супроводжуються консультаціями з представниками суддівського корпусу. Для нас надзвичайно важливо, щоб закони, які ухвалюються у Верховній Раді України, сприяли покращенню здійснення правосуддя», – запевнив Руслан Стефанчук.

Директор Центру запобігання конфліктам ОБСЄ Кетрін Фірон зазначила, що попри повномасштабну війну рф проти України питання адміністративної юрисдикції лишаються в центрі уваги правничої спільноти. І це, на її переконання, правильно, адже адміністративна юрисдикція захищає громадян та юридичних осіб від порушень з боку держави й забезпечує належний нагляд за взаєминами держави з громадянами і бізнесом.

«За 20 років функціонування адміністративної юрисдикції адміністративні суди розглянули близько 20 млн справ. Це вклад у боротьбу проти соціальної несправедливості та проти порушень прав людини», – акцентувала Кетрін Фірон та додала, що всі поправки, внесені за цей період до законодавства, були спрямовані на зміцнення адміністративної юрисдикції, її узгодження з міжнародними стандартами.

Директор Центру запобігання конфліктам ОБСЄ запевнила, що ОБСЄ лишається вірним партнером України та продовжує надавати фахову допомогу, для того щоб судова влада України залишалася сильною, незалежною та успішно виконувала покладені на неї завдання. За її словами, лише завдяки спільним зусиллям і координованій співпраці ми можемо забезпечити сталий результат, який допоможе нам вистояти в сучасних реаліях.

Із 20-ю річницею ухвалення КАС України учасників конференції та українських громадян привітала також керівник проєктів в Україні і Вʼєтнамі Німецького фонду міжнародного правового співробітництва Ангела Шмайнк. Вона повідомила, що Німецький фонд міжнародного правового співробітництва як спеціалізована юридична консультативна організація співпрацює з Україною ще з 1992 року в усіх галузях права.

Особливе значення в цьому контексті має адміністративне процесуальне право. Початком стала Концепція судово-правової реформи в Україні, прийнята в 1992 році. А Закон України «Про судоустрій України», ухвалений 7 лютого 2002 року (втратив чинність від 3 серпня 2010 року) сформував правову основу для запровадження адміністративної юрисдикції. Згодом з ухваленням у 2005 році КАС України судовий захист прав громадян відповідно до норм міжнародного права був закріплений на законодавчому рівні. Тож для надання консультацій із застосування цього Кодексу Фонд налагодив постійну співпрацю з українськими адміністративними судами.

«З огляду на правову інтеграцію України до Європейського Союзу національне законодавство потребує подальшої гармонізації з правом ЄС. Для цього німецькі експерти постійно діляться своїм досвідом з українськими колегами», – узагальнила Ангела Шмайнк.

Протягом двох днів заходу заплановано обговорення досягнень, викликів і перспектив застосування КАС України, принципів права в адміністративному судочинстві, процесуальних аспектів забезпечення адміністративного судочинства, розвитку адмінсудочинства в контексті євроінтеграції та його реалій в умовах правового режиму воєнного стану, механізмів забезпечення єдності судової практики в адміністративному судочинстві.

Про все це та про виступи всіх спікерів конференції читайте згодом на комунікаційних ресурсах Верховного Суду.

Верховний Суд