Про це голова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Борис Гулько сказав під час зустрічі з керівницею відділу співпраці Департаменту захисту прав дітей штаб-квартири Ради Європи у Страсбурзі Заруї Гаспарян, керівницею проєкту РЄ «Захист прав дітей під час війни і в післявоєнний період в Україні» Ольгою Калашник та менеджером проєкту Овідіу Маджиною. У зустрічі також узяли участь судді ВС у КЦС Євген Синельников і Павло Пархоменко.

Делегація Ради Європи поінформувала про діяльність проєкту «Захист прав дітей під час війни і в післявоєнний період в Україні» за останні роки, окреслила пріоритети й заходи, які здійснюються в рамках проєкту в 2023–2024 роках, і можливі пріоритети проєкту та заходи на наступний період (2025–2027 роки). Зокрема, Заруї Гаспарян сказала, що триває робота над підготовкою рекомендацій щодо забезпечення найкращих інтересів дитини у спорах, які стосуються дітей. Результати очікуються наприкінці цього року або на початку наступного. Ольга Калашник додала, що також цього року на запит Міністерства юстиції України в рамках проєкту «Захист прав дітей під час війни і в післявоєнний період в Україні» проводиться комплексний аналіз проєктів законодавчих актів щодо правосуддя, дружнього до дитини.     

Борис Гулько розповів про розгляд касаційним судом справ, які стосуються дітей. Голова КЦС ВС зазначив, що порівняно з попереднім роком кількість таких справ цього року збільшилася. Так, у 2023 році на розгляді КЦС ВС було 7 справ щодо повернення дітей із-за кордону, в цьому році таких справ уже 30 (22 справи розглянуті, 8 перебуває на розгляді). Минулого року в суді було 19 справ щодо відібрання дитини в одного з батьків, цього року їх уже 45 (з них розглянуто 33 справи). Найчисленніша категорія справ – визначення місця проживання дитини: минулого року на розгляді в КЦС ВС було 120 таких справ, цього – вже розглянуто 140 таких справ, 41 справа перебуває на розгляді.  «Тобто динаміка така, що кількість справ, пов’язаних із вихованням дітей, зростає і значно перевищує показники довоєнного періоду», – зауважив Борис Гулько. 

Також суддя зауважив, що проблеми в судах першої та апеляційної інстанцій при розгляді таких справ пов’язані передусім з нестачею кадрів, неможливістю забезпечити повноцінний розгляд у судах, які розташовані недалеко від зони бойових дій, і процесуальними питаннями, зумовленими війною (наприклад, неможливість повідомити про розгляд справи одного з батьків, що виїхав за кордон із дитиною, та ін.).   

Борис Гулько поінформував, що цього року КЦС ВС провів низку технічних зустрічей із представниками Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх (тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів України), ГО «ВГЦ «Волонтер». Зустрічі передусім були присвячені питанню спеціалізації суддів у спорах щодо дітей. За їх результатами КЦС ВС став співорганізатором пілотного проєкту щодо запровадження спеціалізації суддів у справах сім’ї та дітей (http://surl.li/qdwexb).

Також 28 листопада 2024 року в КЦС ВС планується проведення семінару, на якому надаватиметься методична допомога суддям в організації розгляду справ, що стосуються дітей.

Голова КЦС ВС зазначив, що категорія спорів щодо дітей дуже складна, тому важливим є навчання суддів, особливо першої інстанції. Крім того, необхідно проводити навчальні заходи для адвокатів, представників органів опіки і піклування, експертів. Також проблемою є низький рівень правової обізнаності населення про свої права, а головне – обов’язки щодо дітей.

Євген Синельников окреслив проблемні моменти, з якими стикаються судді під час розгляду некримінальних проваджень, що стосуються дітей. Ключовими є кадрова проблема й умови надмірного навантаження. Існує проблема і з недостатньою мотивованістю висновків органів у справах дітей. Суд може самостійно збирати докази, коли це необхідно для захисту дітей, але для отримання висновку експерта, як правило, потрібні кошти й додатковий час. Суддя звернув увагу, що сьогодні за підтримки іноземних партнерів в Україні реалізується проєкт щодо участі психологів та експертів у кримінальних провадженнях, які стосуються дітей. Тож було б доцільно, щоб і в цивільній процедурі суд мав можливість залучити експерта чи спеціаліста й отримати відповідний висновок стосовно сімейної ситуації.

Євген Синельников зазначив про необхідність міждисциплінарної співпраці у справах дітей і звернув увагу на застосування процедури медіації.

Також він сказав, що справи про розірвання шлюбу в Україні можуть розглядатися у спрощеній процедурі, а всі питання, пов’язані з дітьми, вирішуються, як правило, окремо. У європейських державах, як правило, сімейні спори комплексно вирішують сімейні судді. Тож доцільно розглянути можливість вирішення таких спорів відповідним чином і в нашій країні.

Стосовно спеціалізації суддя зауважив, що вона вже запроваджена в Ізмаїльському районному суді Одеської області (з 2006 року), районних судах Донецької, Дніпропетровської областей. Судді ВС популяризують ідею такої спеціалізації на тренінгах для суддів нижчих інстанцій, інших заходах.

Крім того, Євген Синельников розповів, що суд вирішує сімейні спори, застосовуючи гнучкі підходи, оцінюючи інтереси дитини в кожній конкретній справі. Зокрема, КЦС ВС впровадив у судову практику модель спільної опіки батьків над дитиною, яку вже застосовують суди нижчих інстанцій. А нещодавно у Верховній Раді України було зареєстровано два законопроєкти, що передбачають врегулювання моделі спільної батьківської опіки на законодавчому рівні (реєстр. № 12123 від 15 жовтня 2024 року та реєстр. № 12132 від 16 жовтня 2024 року).

Павло Пархоменко зазначив, що ВС у своїй практиці застосовує принципи РЄ щодо правосуддя, дружнього до дитини. В багатьох рішеннях Суд посилається як на джерело права на керівні принципи або процедури ЄС. Імплементація європейських підходів у національну судову практику є дуже важливою. Також судді ВС популяризують застосування відповідних принципів при підготовці суддів нижчих інстанцій.

Павло Пархоменко звернув увагу на проблему з виконанням судових рішень у справах за участю дітей. Її треба вирішувати як на законодавчому рівні, так і в практичній площині. В пригоді може стати узагальнення практики, проведення дослідження щодо причин та можливих шляхів вирішення проблеми. Про актуальність питання свідчать рішення Європейського суду з прав людини, пов’язані з відповідною проблематикою. 

Суддя розповів про досвід співпраці судової системи з міжнародними партнерами щодо кримінальних проваджень за участю дітей. Він акцентував на важливості такої співпраці в цивільній юрисдикції. Зокрема, необхідно приділити увагу питанню про залучення цивільними судами експертів і психологів до розгляду справ, що стосуються інтересів дітей. Павло Пархоменко зауважив, що сьогодні вже є підготовлені психологи для участі в кримінальних провадженнях, важливо організувати підготовку таких фахівців і для участі в цивільних справах. Також важливо, щоб судді, адвокати, учасники процесу знали, як саме правильно використовувати висновки психологів.

Довідково. Відповідно до Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023–2026 роки Офіс РЄ в Україні з 1 січня 2023 року реалізує проєкт «Захист прав дітей під час війни та в післявоєнний період в Україні». Цей проєкт є прямим продовженням попередніх проєктів РЄ «Боротьба з насильством щодо жінок та дітей» (2017–2018), «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні, фаза II» (2020–2021) та «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні, фаза III» (2022).

Верховний Суд