Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я, безпеку, виховання та розвиток своїх дітей. Однак у випадках, коли вони не виконують своїх обов’язків або порушують права дитини, законодавство передбачає можливість позбавлення їх батьківських прав.

Позбавлення батьківських прав – це крайній захід, який застосовується виключно за рішенням суду з урахуванням найкращих інтересів дитини.

За що можуть позбавити батьківських прав?

Відповідно до частини першої статті 164 Сімейного кодексу України (далі – СК України) мати або батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони:

– без поважних причин не забрали дитину з пологового будинку чи іншого закладу охорони здоров’я та протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

– ухиляються від виконання обов’язків щодо виховання дитини, забезпечення безпечних умов її життя та/або здобуття нею повної загальної середньої освіти;

– жорстоко поводяться з дитиною;

– є хронічними алкоголіками або наркоманами;

– експлуатують дитину, примушують її до жебракування чи бродяжництва;

– засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

При цьому закон передбачає, що позбавлення батьківських прав з підстав ухилення від виконання батьківських обов’язків, хронічного алкоголізму чи наркоманії, а також експлуатації дитини допускається лише щодо батьків, які досягли повноліття (ч. 2 ст. 164 СК України).

Чи достатньо несплати аліментів або відсутності спілкування?

Ні, такі обставини самі по собі не є безумовною підставою для позбавлення батьківських прав.

Верховний Суд у своїй практиці наголошує, що ухилення від виконання батьківських обов’язків передбачає встановлення винної поведінки та свідомого нехтування цими обов’язками.

Суд оцінює всі обставини справи, зокрема ставлення батьків до дитини, участь у її вихованні, причини відсутності спілкування, виконання обов’язку щодо утримання дитини та можливість зміни поведінки батьків.

При цьому позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, застосування якого має відповідати найкращим інтересам дитини.

Хто може звернутися до суду?

Відповідно до статті 165 СК України право подати позов про позбавлення батьківських прав мають:

– один із батьків;

– опікун або піклувальник;

– особа, у сім’ї якої проживає дитина;

– заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому перебуває дитина;

– орган опіки та піклування;

– прокурор;

– сама дитина після досягнення 14 років.

Під час розгляду таких справ обов’язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо вирішення спору (ст. 19 СК України).

Крім того, відповідно до змін, внесених Законом України від 30 серпня 2022 року № 2541-IX, який набрав чинності 5 серпня 2026 року, участь прокурора у справах про позбавлення батьківських прав є обов’язковою (ч. 3 ст. 45, ч. 6 ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України).

Зазначені законодавчі положення спрямовані на посилення гарантій захисту прав та найкращих інтересів дітей під час судового розгляду.

Які наслідки позбавлення батьківських прав?

Відповідно до статті 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав:

– втрачає особисті немайнові права щодо дитини та право бути її законним представником;

– втрачає право на передбачені законодавством пільги та державну допомогу, пов’язані з наявністю дітей;

– не може бути усиновлювачем, опікуном чи піклувальником;

– втрачає визначені законом майнові права, пов’язані з батьківством, зокрема право на утримання від дитини в майбутньому.

Водночас позбавлення батьківських прав не звільняє від обов’язку утримувати дитину. При задоволенні такого позову суд одночасно вирішує питання про стягнення аліментів.

Чи можна поновити батьківські права?

Так. Відповідно до статті 169 СК України особа, позбавлена батьківських прав, має право звернутися до суду з позовом про їх поновлення.

Суд оцінює, наскільки змінилися поведінка батьків та обставини, які стали підставою для позбавлення їхніх прав, і ухвалює рішення відповідно до інтересів дитини.

Водночас поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина досягла повноліття або була усиновлена і таке усиновлення не скасоване чи не визнане недійсним судом.

Варто пам’ятати

Головна мета позбавлення батьківських прав – не покарання матері чи батька, а захист прав, безпеки та найкращих інтересів дитини.

Кожна справа потребує індивідуального підходу, всебічного дослідження обставин та оцінки того, наскільки позбавлення батьківських прав відповідатиме інтересам дитини.